Загальний інтерес до емоційного інтелекту або EQ виник близько 20 років тому, коли психолог Деніель Гоулман випустив книгу, в якій розповів про його важливість. Сьогодні багато вчених підтверджують, що цей показник відіграє в успішності та загальному благополуччі людини більшу роль, ніж IQ. Розвивати емоційний інтелект краще і легше в дитинстві, та батьки можуть допомогти в цьому своїм дітям.
Емоційний інтелект і емоційність – це не одне і те ж. Висока емоційність – це бурхлива реакція людини на навколишній світ. Емоційна людина, наприклад, буде жестикулювати і зітхати під час перегляду цікавого фільму. Але це не буде говорити про її розвинений емоційний інтелект. Емоційний інтелект (EQ) виявляється в здатності розпізнавати, розуміти та ефективно впоратися з власними та чужими емоціями.
Сучасні психологи вважають, що люди з розвиненим емоційним інтелектом стають хорошими командними гравцями, лідерами. Вони вміють вести переговори і домагатися свого, при цьому залишаючи про себе приємне враження. Професійні знання, звичайно ж, теж потрібні людині для особистісного та кар’єрного зростання. Але емоційного інтелекту ми навчаємося з найбільш раннього віку, причому несвідомо. Тому батькам варто задуматися про майбутнє дітей і допомогти їм розібратися в багатогранному світі почуттів.
Навчання емоційного інтелекту відбувається, як не банально це звучить, в емоційні моменти життя. Приділяючи увагу емоційному вихованню, батьки збільшують ступінь довіри в сім’ї, можуть вплинути на дітей в потрібній ситуації і виростити цілісну та впевнену в собі особистість.
В перші роки життя дитина починає відчувати широкий спектр емоцій - від радості та задоволення до злості, роздратування та тривоги. Перший крок у розвитку навичок керування емоціями - це вміння розпізнавати та ідентифікувати почуття. Діти, які навчаються відчувати і розуміти свої емоції, мають можливість краще реагувати на них. Наприклад, якщо дитина розуміє, що вона сумує через те, що не отримала бажану іграшку, вона може зосередитися на пошуку альтернативних способів подолання цієї ситуації, замість того, щоб впадати у стрес або злість. Таке розпізнавання емоцій в ранньому віці допомагає дитині розвивати емоційну гнучкість та адаптивність. Також бесіда з батьками, побудована на розумінні почуттів дитини, сприяє формуванню довірливих відносин та розвитку її самосвідомості. Під час таких розмов дитина вчиться розуміти свої почуття, контролювати емоції та усвідомлювати свої бажання.
Психологи підкреслюють, що діти, які оточені увагою та розумінням щодо їхніх почуттів, розвивають позитивне ставлення до самих себе та виявляють прагнення до підтримання хороших взаємин з іншими. Навпаки, якщо дитина перебуває у середовищі байдужості, холодності та приниження, вона може відчувати емоційне напруження та не вірити у власну гідність.
Що потрібно робити батькам?
- Якщо дитина зробила щось небажане, дайте коментар вчинку і ваших почуттів. Наприклад: «Я хвилююся, коли ти не піднімаєш слухавки» замість: «Ти жахливо себе поводиш».
- Покажіть зацікавленість в проблемах дитини і беззастережну підтримку . Постарайтеся знайти приводи, щоб похвалити його, а не те, за що можна насварити.
- Намагайтеся зрозуміти, яку емоцію відчуває дитина. Пам’ятайте, що у дитини не такий багатий словниковий запас і життєвий досвід. Вона може просто не розуміти, що саме ЇЇ засмучує. Тому питання: «Що трапилося?», може залишитися без відповіді. Краще вистежити ґрунт навідними питаннями: «Ти не сильно втомився?», «Я бачу, що тобі погано, може, тебе образив однокласник?». Вислухайте відповідь дитини і допоможіть їй описати словами свої почуття .
- Обговоріть з дитиною, як можна вирішити її проблему зараз і що можна зробити, якщо вона повториться.
Подібні дії допоможуть батькам вибудувати з дітьми теплі й близькі стосунки. Але пам’ятайте, що в підлітковому віці діти проходять складний період становлення і гормональних змін. У цей час не варто занадто нав’язувати їм свою допомогу. Тим більше, не варто без її прохання лізти в їх особисте життя – читати листування і щоденники. Так, ви можете зруйнувати довіру.
Також важливо включати в програму виховання дітей елементи навчання емоційного інтелекту. Такі як різноманітні ігри, обговорення ситуацій, що викликають емоції, та розвиток вмінь емпатії.